
збільшити... |
Іній
Парки міста надто гамірливі і відсутньо-присутні. Люди їх бачать, йдуть гуляти по їхніх доріжках, але не бачать всієї краси. Як півоголена жінка будить чоловічу фантазію, так і вони, оголені, зимові, будять нашу уяву. «Подивися, яка я красива сьогодні, завтра і на коротку мить мого життя! Пам’ятай мене в зимових шатах, весняних бруньках, зелених барвах літа і листопадом осені». Але верби замерзли, коли підійти до них і торкнутися гілочок, то почуєте тихесенький дзенькіт і додолу полетить білий пилок. Вони пишні, величні, гордовиті, огороджені зимою, укутані зимою, приспані зимою, чекають наших овацій.
ОКСАНА ПОТАШНИК
|